Народ втомився терпіти безвідповідальну владу. Жити все важче, проблем все більше, скрізь несправедливість, корупція, а винних нема! Ніхто не береться відповідати за стан справ у державі! Президенту не вистачає влади, уряду повноважень, парламенту структурованості. Всі дуже поважні, відомі, багаті і недоторканні. Маємо керований хаос, у якому дуже зручно вирішувати приватні справи за державний кошт.
На жаль, існуючі політичні партії є кримінально-олігархічними утвореннями, які захищають інтереси не людей, а олігархічних кланів.
Народ продовжують годувати пустими деклараціями і популістськими обіцянками. До того ж, гучні передвиборні заяви, забуваються через кілька днів після голосування…
Рівень зневіри і ненависті простих виборців ніхто не заміряє. А даремно…
Абсолютно випадково, під час досракових виборів депутатів 5 позиву, ми згенерували гумористичний проект під назвою Маленька партія снайперів. Розробили коротку як постріл програму «10 патронів – і в Україні буде порядок!». Вдалий жарт облетів Інтернет. В одному з опитувань про популярність політичних сил, МПС отримала 87% голосів! Політологи були шоковані. На продовження теми, ми написали ще кілька веселих літературних творів, аби трохи полякати бидлоеліту. Знову успіх.
Вдосталь відвівши душу передвиборним стьобом, ми забули про МПС, зайнявшись іншими справами.
Між тим, ідеї Партії снайперів пішли в народ, почавши жити своїм життям. І недолугі дії влади, постійні перевибори, скандали, лише поширювали нашу електоральну базу. Було згенеровано ще кілька гасел: «1000 арештів – і в Україні буде порядок», «На владу слід дивитися скрізь оптичний приціл, а не телевізор!».
Наші гасла пішли форумами.
На День перемоги, 9 травня 2008 року, ми створили сайт Маленької партії снайперів, куди виставили всі опубліковані літературні твори, додавши матеріали, написані відомим філософом Ігорем Каганцем з сайту «Народний оглядач».
Знову ситуація повторилася. Ресурс моментально став популярним. Пішли відгуки. Люди самостійно почали форум. Жарт перетворюється на потужний народний рух. Політологи не вірять, що у наш цинічний час можна отримати таку підтримку, організувати самоплинну активність мас. Між тим, це так! І що робити у цій ситуації?
Ми вирішили, власними силами розробити коротку і зрозумілу програму виходу з кризи. Умовна назва «Відповідальність влади перед народом».
Дуже ймовірно, що сформувавши власну команду, Партія снайперів піде на вибори. Можливо, нам вдасться отримати більше половини місць. За нашими підрахунками, маючи сталу більшість, можна лише за 45 днів навести в Україні порядок.
Достатньо сформувати правлячу коаліцію, прийняти закони про особливу відповідальність вищих органів державної влади. Знову запровадити для вищих державних чиновників смертну кару за корупцію, роботу на іноземні спецслужби. Відмінити недоторканність чиновників, депутатів, суддів. Очистити СБУ і прокуратуру від корупціонерів, привести чисті кадри. Спираючись на прийняті закони провести тотальну зачистку всього державного управлінського апарату – від Секретаріату Президента, Уряда, парламента, обласного і районного рівня. Особлива увага – суддям. Ніякої недоторканності! Три оскаржені вироки, що принесли збитки, страждання – судити і карати!
Не треба бути великим аналітиком, аби зрозуміти, що особливо «талановиті» діячі, подадуть і відставку та виїдуть за межі держави не чекаючи розслідування. Тим самим розпочавши очищення влади від гнилі корупції. Спираючись на нові закони, правоохоронні органи дуже швидко розберуться з тими, хто ризикнув залишитися. Слід передбачити розумну систему амністування – свобода в обмін на повернення награбованого державі.
Зрозуміло, під дію нових правил потрапить і команда снайперів. Більше того, вимоги до них будуть ще жорсткішими. Наркотик влади і грошей ламав багатьох…
Будуть певні труднощі, проблеми. Можливо, невеликі кризи. Але, протягом 1-2 років, система запрацює. Чиновники звикнуть жити чесно під страхом смертної кари і рішучої конфіскації майна.
Всі інші методи впливу на владу вичерпані. Ні прохання, ні молитви, ні прокльони до них не доходять. Безкарність провокує нові масштабні злочини, що загрожують існуванню нації і держави.
Можливо, снайперський рух є останнім шансом для нас всіх. Може він трансформується у якісь нові ідеї. Якщо ні, дуже може бути, що доведений до відчаю народ наповнить реальним змістом фразу про десять патронів. І скоріш за все, на десяти ніхто не зупиниться…
Ми отримуємо десятки листів. Звучать дуже радикальні пропозиції. Слід зазначити, що ми опинилися на крайній межі діючого законодавства. Будь-яка помилка може перетворитися на масштабні репресії проти нового руху. Нинішня влада має чимало можливостей. А жити чесно не хоче…
Тому, достатньо знаходити однодумців у своєму селі, місті, регіоні. Тримати контакт. Напрацьовувати теоретичну і законодавчу бази. Самоорганізовуватися.
Є ідея формувати осередки через Інтернет, доступні нам ЗМІ.
Ми будемо діяти виключно в рамках Закону! Можливо, сконцентруємося на базі якоїсь існуючої політичної структури…
В наших силах весело, спокійно, законно прийти до влади і навести в державі порядок.
Якщо нам це не вдасться, хоч від душі полякаємо знахабнілу бидлоеліту. Досягнемо часткового вирішення наших вимог. Що теж результат.
Влада повинна навчитися публічно звітувати за свою роботу і відповідати за провали!
Навіть ціною життя і свободи конкретних чиновників.
Винним кара, героям – слава!
Віктор Тригуб, літературний координатор Маленької партії снайперів (з нового оповідання)
